Все, що живе, те, славить Бога.
І буде славити в віки.
Життя дається не раптово,
Воно народжено згори.
Коли людина розум має,
То, мудрості собі проси.
Бо тільки Бог нам відкриває,
Всі мудрі істини в житті.
Все відбулося на Голгофі,
Все стало на свої шляхи.
І тільки мудрість, що від Бога,
Підтримає тебе в житті.
Він з милістю тобі підкаже,
В якому напрямку іти.
Все відбулось – і перемога
В могутній Господа руці!
Коли тобі бракує сили,
Відмовились від тебе всі,
То знай – Його любові,
Достатньо щоб тебе спасти!
Життя загублене відродить,
Простить всі тяжкі гріхи,
Залежить тільки все від тебе,
І ти народишся згори.
Я був, мій друг, в такому стані.
Вмирав від горя і гріхів,
І думав, що наступний ранок,
Уже не буде мій.
Та Він любов’ю сильною Своєю
Мене до нині зберігав,
Я підкорив життя для Бога,
Йому життя своє віддав.
І з того часу, я дитиною
Його навіки став.
Смерть відступила –
Ад програв!
А я любов’ю Божою –
Життя собі придбав! Ольга Манько.
