«

»

Страждання і скорботи

By Seemann_61Прямо зараз багато читаючі цих проповідей випробують глибокі страждаю фізичну боль, щиросердечне сум’яття, нездоланні спокуси – і вони питають:  ”Чому?”. Можливо, це відноситься і до вас. Ви утомилися від відчуття загублене! осуду, від того, що Бог, як вам здається, гнівається на вас.

Ви втомилися від виснажливого самодослідження, від усіх цих нікчемних рад, що вам давали з якими ви тільки почували себе ще гірше. Може бути, ви вже давно пора перестати задаватися питанням, чому це з вами відбувається?

Тепер ви запитуєте: “Господи, знаєш, що я люблю Тебе. Моя віра в Тебе міцна. Але цей іспит продовжується, і знаю, скільки я ще зможу це виносити. Скільки ж, як Ти думаєш, я ще можу витримай

СКОРБОТИ І СТРАЖДАННЯ БОЖОГО НАРОДУ

Апостол Павло говорить нам, що його життя – це приклад того, як ми повинні відносив нашим стражданням. Він пише: “Але для того я і помилуваний, щоб Ісус Христос у першим показав усе довготерпіння, у приклад тим, що будуть вірувати в Нього до ж вічного” (1Тім. 1:16).

Ніхто крім Ісуса не страждав так багато – так багатогранно від рук  багатьох людей – як Павло. На самому початку свого звертання Павло був попереджений, що він зустріне страждання: “Господь сказав йому… Я покаджу йому (Павлові), скільки повинний постраждати за ім’я Моє” (Дії. 9:15-16). Сам Ісус заявляє тут: “Я покаджу,

які великі страждання він буде нести заради Мене”. Подібним же чином, ми повинні наслідувати у своєму житті прикладу Павла.

  ПРИКЛАД ПАВЛА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ОДЕРЖАННЯ РЯСНОГО БЛАГОСЛОВІННЯ

Найбільш глибокі іспити і страждання призначені для відданих служителів, що одержують відкриття, що виходять із самих глибин Божого серця. Павло свідчить: “А щоб я через пребагато об’явлень не величався, то дано мені в тіло колючку…” (2 Кор.12:7)

Якщо наше серце цілком спрямоване на Христа – якщо ми прийняли рішення близько познайомитися з Ним, жадібно шукати одкровення Його Слова, спрямованого до нас – це означає, що ми стоїмо на шляху страждань.

Ми проходимо важкі часи, глибокі муки, великі страждання, про які нічого не знають холодні, тілесні християни. Це було в житті Павла. Після свого звертання він не задовольнився тим, що він довідався про Христа від учнів Ісуса в Єрусалимі. Ця людина хотіла пізнати Його особисто. Тому Павло говорить: “Я не став тоді ж радитися з тілом і кров’ю” (Гал. 1:16). Замість цього він на три роки усамітнився в Аравії.

Дійсно, відкриття про Христа, отримане Павлом, не виходило від людини. Апостол свідчить: “Тому що і я прийняв його і навчився не від людини, але через відкриття Ісуса Христа” (1:12). Відкриття Ісуса Христа неможливо навчитися. Воно має бути даровано Духом Святим і приходить тільки до тих, хто, подібно Павлові, усамітнюються у своїй Аравії, виконані рішучості пізнати Христа.

Ця якість поділяє християн на два основних класи. Одні говорять: “Я віддав Ісусу своє серце” – але це й усе, що вони можуть заявити про свою віру. Вони радуються, що йдуть на небо, а не в пекло, але не просуваються скільки-небудь далі у своєму ходінні з Христом. Інші ж говорять: “Я віддав своє серце Ісусу – але я не задовольнюся доти  , поки не пізнаю Його серце”. Такий слуга не заспокоїться доти  , поки не візьме на себе тягар Христа, ходячи, як ходив Христос, догоджаючи Богу, як догоджав Йому Христос. Такому просто неможливо навчитися.

Тому потрібно пам’ятати, якщо ми хочемо, щоб Ісус відкрив вам Своє серце, ми повинні приготуватися терпіти страждання.

Отримане нами відкриття про Христа буде супроводжуватися такими стражданнями і муки, яких ми ніколи до цього не переживали. Павло говорить, що він отримав від Бога відкриття, що століттями були приховані від людських очей: “Яка не була оголошена колишнім поколінням синів людських, як відкрилась, як відкрилась 6 тепер через Духа Його святим апостолам і пророкам” (Ефес. 3:5). Коли Павло говорить про отримання відкриттів (2Кор.12:7), він використовує для цього слово, що означає “знімати покривало, відкривати приховане”. Бог зняв покрив великих таємниць віри – і Він показав Павлу чудеса Свого порятунку.

Нарешті, Павло згадує найбільше бачення, отримане ним біля чотирнадцяти років тому, безпосередньо після того, як він був врятований. Він говорить, що був “захоплений у рай (небо) і чув невимовні слова, яких людині не можна висловити” (2Кор. 12:4).

Павлові було дано невимовне відкриття про небо. Він пережив невимовне перебування на небесах, бачачи і чуючи те, чого ніколи не бачив і не чув у цьому світі. Однак, ледь встиг Павло отримати ці відкриття, як велике страждання пішло за цим.

ПРИКЛАД ПАВЛА МІСТИТЬ У СОБІ ЖАЛО В ПЛОТІ.

“І щоб я не звеличувався надзвичайністю одкровень, дане мені жало в плоть” (2Кор. 12:7).

У віруючих буває два типи страждань. По-перше, існують страждання і спокуси, загальні для всіх людей. Ісус говорить, що дощ падає як на праведних, так і несправедливих (Мат. 5:45). Він говорить про життєві проблеми – безладдя у шлюбі, тривоги за дітей, боротьбі з депресією і страхом, фінансові труднощі, хвороби і смерті – проблеми, дорівнює знайомим і святим, і грішникам. Але існують також страждання, що осягають тільки праведників. Давид пише: “Багато страждань у праведного, і від всіх них визволить його Господь”

4(Пс. 33:20). Помітьте, Давид не говорить, що наше рятування буде раптовим негайним.

У багатьох випадках наше зцілення може наступити лише через визначений проміжок часу за  допомогою молитви, сподівання і віри. Це і є той тип страждання, який переживав Павло. Отримані ним великі відкриття швидко поставили його на шлях страждання, що продовжувалося все його життя.

В той час, коли Павло писав цей лист до коринтян, він чотирнадцять років був християнином – і все ще не був врятований від жала, про яке він пізніше взнав, що цілком ймовірно , буде жити зі своїм стражданням до дня своєї смерті. Ми не знаємо точно, що це було за жало. Біблійні дослідники припускають, що це могла бути проблема з зором, чи ж дефект мови, можлива заїкуватість. Один коментатор  затверджує, що жало Павла було недоліком характеру, частковою запальністю.

Інші припущення походять від тілесних пристрастей до нав’язливих думок сатаною, і навіть до сварливої дружини.

Однак усі ці здогади залишаються просто припущеннями. Як би там ні було, Павло визнавав, що в його житті не припинялася велика битва. Він говорить: “Після того, як я отримав це велике відкриття про рай, в моєму тілі з’явилося жало. Посланник сам пригнічував мене”. Вираження “пригнічувати мене” тут означає “хльостати мене по обличчю”. Павло затверджує: “Бог дозволив дияволу бити мене по обличчю”.

Так що ж це був за ангел сатани, що пригнічував Павла, бив його по обличчю? Більш ймовірно, що це було просто фізичне страждання начебто дефекту  зору чи мови а, не сатанинський загороджувальний вогонь із обманливих видумок, докорів,

що мали метою послабити його мужність. Одне що нам відомо зі слів Павла “щоб я не звеличувався” (2Кор. 12:7).

Очевидно, диявол знав, що ця гордість була головною слабістю Павла – і він атакував Павла через неї. Він лестив йому, пестячи його “его”, обрушуючи на нього одну за другою горді думки: “Ти єдиний, хто одержав це відкриття”. Яке більше жало могло би бути, коли сатана щодня торкається нашого самого вразливого місця? Павло постійно повинний йти на хрест, відмовляючись від своєї обдарованості, для того, щоб умертвити свою гординю,

Сатана знав також і про те, що Давид був схильний до пожадливості. Він зіграв на слабості цього благочестивого чоловіка, звернувши його погляд на  жінку, що купається. Подібним же чином, при першій можливості, диявол хльостає нас по обличчю за допомогою різних спокус і  можливостей, підігріваючи нашу гордість, пожадливість, амбіції, страх – те, що може виявитися нашою головною слабістю.

Але диявол не міг пригнічувати Павла, не отримавши дозвіл від Бога випробувати Йова. А тепер, отримав дозвіл жалити Павла. Бог мав певну ціль, Він знав, що для Павла найбільшою небезпекою не чуттєвість, жадібність, чи людська похвала – ні, Павло не звертав уваги на ці тілесні речі. Скоріше, його слабістю була гордість через велике відкриття. Павло пише:”…три рази благав я Господа, щоб він відступив від мене.” (2Корів. 12:8).

По суті, він говорить: “Я належно шукав Господа усім своїм серцем – і Він відкрився мені і в мені. Він навіть показав мені славу неба, але в ту ж мить я почав переживати пульсуюче нагадування про мою людську тлінність. Я благав Господа: “Видали; поклади кінець цієї слабості, цій демонічній марі. Як довго ще я доячи упокорюватися, піддаючи цим атакам? Скільки мені ще потрібно терпіти це жнива Будь ласка, Господь, визволи мене”.

 ПРИКЛАД ПАВЛА ЗАВЕРШУЄТЬСЯ БОЖОЮ ВІДПОВІДДЮ ЙОМУ

Бог не турбувався про те, щоб що-небудь пояснювати Павлові, і Він не почув його проханню про припинення його страждань. Не відняв Він також жало і не прогнав ангела сатани. Однак Бог дав Павлу щось краще: Він відкрив Павлу, що він щодня може бути переможцем: “Але Господь сказав мені: “досить для тебе благодаті Моєї, тому що сила Моя відбувається в немочі” (2Кор. 12:9).

У сутності. Бог говорить тут: “Павле, Я буду давати тобі благодать для перемоги над щоденними іспитами, і цього буде досить для усього, що ти будеш зустрічати. Тобі не потрібно буде розуміти усе, що з тобою зустрічається, так що ти можеш відкласти убік  усі свої “чому”. Ти маєш Мою благодать – і це все, що тобі потрібно”.

Не гріх, запитувати Бога, чому – навіщо всі ці страждання, навіщо всі ці нескінченні муки. Але те, що ми запитуємо не дає ніякого результату – тому, що Бог не відповідає на такого роду питання. Він не дасть нам ніякого пояснення причини наших страждань. Давид щиро запитував: “Що сумуєш ти, душу моя?… Для чого Ти забув мене?…Для чого я ремствуючи ходжу від образ ворога?…Що сумуєш ти, душу моя, і що бентежишся?” (Пс. 41:6,10,12).

Ми знаємо, що Бог любив Давида, однак Писання нічого не говорить у відношенні Божих відповідей на питання Давида. Ісус запитував: “Чому б цій чаші не минути мене ? Отче, навіщо Ти залишив Мене?” (Мат. 26:19,27,46).Однак ніде в Біблії ми не читаємо про Божу відповідь на ці питання Свого улюбленого Сина.

Однак, одного разу, коли ми прийдемо на небо. Бог усім нам пояснить причину наших страждань. У нас буде ціла вічність відповідей на наші питання, і коли Він відкриє нам усі, ми побачимо, що все це було частиною одного досконалого плану, складеного люблячим Батьком, Який знав, що потрібно для того, щоб ми, залишаючись на колінах, наближалися до Нього.[ вілкер. С.48]

ДО ЦЬОГО ДНЯ БОГ ГОВОРИТЬ: “У МЕНЕ Є БЛАГОДАТЬ, У КОТРІЙ БУДИТЕ, ЩОБ ПЕРЕМАГАТИ”.

Ми часто чуємо визначення благодаті як просто незаслуженої милісті, благословення від Бога. Але я вірю, що благодать означає набагато більше, ніж це. погляд, благодать – це всі, чим є для нас Христос у час наших страждань:

сила, доброта, милість, любов, у яких ми бідуємо, щоб переносити ці

Оглядаючись на прожиті роки – роки великих іспитів, страждань і искуш можу засвідчити, що Божої благодаті було достатнє. Його благодать і Гвен, а також Дебби і Бонни.

Сьогодні моя дружина і дочки усі здорові і міцні – і я вдячний за це Господу благодать провела мене через всі іспити, і її досить і на сьогодні. Потім, у вічей славі, коли-небудь Батько мій відкриє мені прекрасний план, що Він мав для ме час. Він покаже мені, як я одержував терпіння для того, щоб переносити всі мої йен як я учився співчувати іншим; як Його сила удосконалювала мене в моїх немоща пізнав Його найбільшу вірність стосовно   мене; як я ставав усе більш і на Ісус.

Ми можемо усе ще запитувати, чому – але все це залишається таємницею. Я готовий ін;

це до дня, коли Ісус прийде за мною. Я не бачу кінця своїм іспитам і страдани продовжуються вже понад 50 років. Однак, проходячи через усе це, я продовжую м усезростаючу міру Христової сили.

Фактично, мої найбільші одкровення про Його славу прийшли під час самих тяя мене часів. Подібним же чином, у найгірші ваші моменти, Ісус высвобождг цілковиту міру Своєї сили.

Ми можемо ніколи не розуміти своїх мучень, депресії і дискомфорту, можемо ніколи не знати, чому на наші молитви про зцілення немає відповіді. Але нам і не потрібно. Наш Бог уже відповів нам: “Ти одержав Мою благодать – і, мої улюблені це все, що тобі потрібно” Амінь!

Продовження статті

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Ви можете використовувати ці теги HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>